Шлях до себе

Мета: довести учням, що щастя людини залежить від самої людини, від відчуття гармонії в собі; сприяти формуванню правильної самооцінки.

ХІД УРОКУ

-    Часто кажуть, що у кожної людини є дві дороги.

Перша – вузька, безводна, засіяна колючками, повна небезпек. Тільки наприкінці вона стає рівною, з родючими садами. Друга дорога – поросла квітами, сповнена насолод, і лише наприкінці стає кам’янистою, небезпечною.

Яка дорога вам більше подобається?   (Міркування дітей)

-    Вам подобається перша. Це добре. Але чому вона така важка?

           Ніщо в житті не дається без зусиль, важкої праці. Людина, яка з дитинства навчилася долати перешкоди, допомагати іншим, не піддаватися спокусам, перемагати власну лінь, може стати справжньою людиною, домогтися в житті того, чого вона хоче.

       Є такі чудові слова:

     Витри піт солоний із чола,

                                               І трудись, забувши про утому,

         Бо людина ціниться по тому,

      Чи вона зробила, що могла?

                                               Скільки сил у неї вистачало,

                    Щоб на світі більше щастя стало?

-     Ми часто нарікаємо на дорогу, якою йдемо, на людей, які оточують нас. Ми забуваємо, що все треба починати із себе.

-     Адже кожна людина – це маленький світ, це велика Таємниця. Це – Непрочитана книга. Це загадка!

Ти – сам загадка. Відгадай себе,

все, мабуть, тоді на місце стане

Червоне, біле, ніжно-голубе

Відкриється за шторою туману.

В твоїх очах стає небокрай,

А дум плоди, мов яблука на вітах…

Насамперед себе ти розгадай,

Коли ти хочеш інших зрозуміти.

-    Давайте проведемо експеримент.                    

                 (Учитель пропонує скласти лист удвічі й відірвати від нього верхній правий кут; далі ставиться завдання ще раз скласти аркуш вдвічі і відірвати тепер нижній кут, а, потім, склавши його ще раз удвічі, відірвати правий кут і розгорнути. Дітям дати можливість подивитися, що в них вийшло.)

-            Як бачимо, всі дії ви виконали під моїм керуванням,

але те, що ви отримали, у кожного вийшло по-різному. Відтак, всі ми по-різному реагуємо навіть на однакові команди. Ось так само по-різному ми дивимося на навколишній світ. Чому?!                            

                                                              (Тому що ми всі різні!)

-           Що ж в нас є особливого й неповторного, такого, що не схоже на інших?              

(Зовнішність, інтереси, мова, бажання, прагнення, улюблені книги та фільми……)

-      Доведіть, що те, що властиве тільки кожному з вас, впливає на ваші інтереси, бажання, прагнення тощо.

-       Давайте спробуємо визначити, чого потребує кожен із вас.        

                 (Вчитель пропонує написати у стовпчик те, чого б хотіли понад усе, на першому місті те, що хочеться найбільше).

-         Чи буде хтось із вас відчувати задоволеність, якщо

                   не досягне того, про що ви бажали?

-       Що треба робити, щоб досягти бажаного?                

                         « Життя як подих – вдих, видих і знову вдих…

                     Життя як море - штиль, шторм і знову штиль…

                     Життя як дорога – підйом, спуск і знову підйом…»

-   Якими ж якостями в першу чергу треба володіти людині, щоб «Графік» її долі був максимально наближений до стрімкої вихідної прямої?                  

                                                               (Міркування дітей)

-     Треба багато працювати над собою, змінювати себе на кращого. Запишіть на листочках все те погане, що ви хотіли б у собі знищити.    

         (Учитель збирає всі листочки, не читаючи, заздалегідь попереджає, що те, про що напишуть діти ніхто не побачить і розриває на дрібні шматочки, викидає).

-   А як ви думаєте, навіщо нам потрібно себе вдосконалювати? Можливо, нам добре і так?    

   (Ми в цьому світі не єдині, і постійно співіснуємо з різними людьми, у яких є свої погляди, інтереси. Якщо ми будемо удосконалювати свої кращі якості, нам легше буде формувати взаємини з різними людьми, тому що ми будемо терпимі до інших недоліків, будемо більш милосердні).

- Чи існує якийсь загальний принцип поведінки?  

(«Поводься з іншими так, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою!»)

-Велике мистецтво – розуміти ближнього, бачити у цьому добрі, позитивні речі. А чи вміємо ми це робити? Чи вміємо сказати один одному щось приємне без лукавства, щиро?  

       Зараз спробуємо це зробити.

-   Дуже часто злу, нещиру людину асоціюють із безлистим

деревцем. Але якби деревце отримало вдосталь вологи, турботи, доброго, лагідного догляду, можливо, воно на очах змінилося б: ожило, затріпотіло б листячком від вдячності,

зацвіло б весняною красою, милуючи око.

         Сьогодні ми відчуємо життєтворчу силу добра і щирості.  

             ( Учням роздаються кольорові листочки).

-    Кожному з вас слід записати п’ять позитивних рис свого однокласника. Вибираємо найяскравіші риси, які характеризують вашого однокласника.

-   Прикрасимо листочками та цвітом наше деревце.

-  Згодом ви будете мати змогу прочитати відгуки

однокласників про себе.

-     Даруйте людям добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть

добро тим, із ким ви, можливо зустрінетеся лише раз у житті. Пам’ятайте добро!

         Можна забути того, з ким разом сміявся, але ніколи не забути того, з ким плакали. Будьте вище від усяких пліток, заздрощів, образ.

         Умійте прощати! Прощати всім, лише собі – ніколи!

Пильнуйте за своїми думками,

Вони стають словами.

Пильнуйте за своїми словами,

Вони стають вчинками.

Пильнуйте за своїми вчинками,

Вони стають звичками.

Пильнуйте за своїми звичками,

Вони стають характером.

Стежте за своїм характером,

Бо він визначає вашу долю!