Шевченкове слово в віках не старіє

Мета: розширити знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка, формувати громадянську і загальнокультурну компетентність, виховувати почуття гордості за Україну і за її національного героя.

Ти нам залишив прагнення високі,

Шляхи священні, по яких іти

Твого сумління й мужності уроки

Ми бережем і будем берегти

                                                                                              Микола Палієнко

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент (слайд №1)

     Веселе, галасливе літо вже відшуміло, відцвіло, і чарівниця-осінь покликала нас до школи. Ми не зогледілись, як і подорослішали, змужніли, набралися снаги і сили для нових звершень, нових досягнень на ниві шкільної науки.

Сьогодні ми починаємо новий навчальний рік, а у народі кажуть, що починати будь-яку нову справу треба з гарним настроєм. Мені здається, що кожен новий навчальний рік – це, як нова справа, і починати його треба саме так. То ж побажайте один одному гарного настрою, удачі, високих оцінок і міцного здоров’я на цілий рік. Я також вам зичу здоров’я, миру, злагоди, удачі, здійснення всіх бажань і, звичайно ж, нових успіхів у навчанні.

II. Оголошення теми та мети уроку (Слайд №2)

      Дорогі діти, сьогодні на першому уроці ми з вами будемо говорити про світоча нашого народу, великого сина України, славного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Ми не просто вшановуємо пам'ять геніального поета, а й намагаємося відчуте його невмируще слово серцем, повірити йому, бо кому ж тоді вірити як не Шевченкові, він віддав своє життя Україні, за нас із вами, за те, щоб ми були вільними, гордими людьми.

Кобзарем його ми знаємо

Так від роду і до роду

Кожен вірш свій і поему

Він присвячував народу

III. Основна частина

Сторінками життя і творчості Тараса Шевченка

1. Вікторина (Слайд №3)

1.Коли і де народився Шевченко? (14 березня 1814 року, село Маринці)

2.Ким був батько Шевченко за соціальним статусом? (Кріпаком)

3. Коли і в кого почав Тарас навчатися грамоті? (У пана Енгельгарда)

4. Скільки братів і сестер було у Тараса Шевченка? (У нього було 2 братів і 5 сестер)

5. Членом якого братства був Шевченка? (Кирило-Мефодіївського)

6. Прізвище пана кріпаками якого були Шевченки? (Енгельгард)

7. Ім’я улюбленого Тарасового діда? (Іван)

8. Коли Тарас був викуплений із неволі? (22 квітня 1838 року)

9.Як називається збірка поезій Шевченка? («Кобзар» 1840р.)

10. Ім’я сестри, яка для Тараса була другою матір’ю? (Катерина)

11. Село, в якому Шевченко провів дитинство? (Кирилівка)

12. У якому році помер Шевченко і де його було поховано? (10 березня 1861 року, Петербург, Смоленське кладовище)

13. Коли і де Тарас був перепохований? (22 травня 1861 року, Чернеча гора, поблизу Канева)

14.Річка, біля якої похований поет. (Дніпро)

15. Ім’я дівчини, подруги дитячих літ Тараса. (Оксана)

16. Скільки років провів Тарас Григорович на засланні?

(10 років, 1847 – 1857рр.)

2. Розшифруйте рядки з вірша Т. Г. Шевченка (Слайд №4)

3. Гра «Вставте пропущені букви» Прочитайте вірші (Слайд №5)

Вч…тьс…, бр…т… м…ї,

д…м…йт…,   ч…т…йт…,

ч…ж…г…   н…вч…йт..сь

і св…г… не ц…р..йт..сь.

     Вчитель: Дякую, молодці! Про життєвий і творчий шлях поета ви вже знаєте багато.

     Але ми не перестаємо дивуватися, вражатися, якою тяжкою була доля в поета. Прожив 47 років. З них 24 був кріпаком, 9 – вільним, 10 карався на засланнях, а решту три з половиною провів під поліцейським наглядом. Працював тяжко, страждав важко, щастя зазнав мало.

1 учень

Дитинство Тараса - кріпака було сумним: раннє сирітство (у 12 років залишився повним сиротою), козачкування в пана Енгельгардта, голодування і знущання. Та, попри нужду і страждання, юнак був цілеспрямованим, мав велике терпіння, дуже багато працював над собою заради досягнення поставленої мети. Криниця його душі не зміліла, а навпаки наповнилася ще більшою любов’ю і співчуттям до простих людей. Це чи не найбільший урок для всіх нас, який ми черпаємо із життя і творів Т.Шевченка.

     Докорінно змінилося його життя, коли переїхав із паном у Вільно, а потім у Петербург. Зустріч із художником-земляком Іваном Сошенком стала знаковою: Тарас був викуплений із кріпацтва.

       Це були найщасливіші роки його життя: успішне навчання в Академії мистецтв, неабиякі успіхи в малярстві (три срібні медалі за його малюнки), вихід «Кобзаря», створення альбому «Живописна Україна», поїздка (після 14 років проживання в Петербурзі) на Україну, злет поетичної творчості – рукописна збірка «Три літа», участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

2 учень

З великою надією і мріями повертався поет у Петербург з України. Та його планам і задумам не судилося здійснитися: поета заарештували, кілька місяців він пробув у казематі третього відділу жандармерії, а потім його відправили в далеку Орську фортецю на заслання, там він пробув три роки, брав участь в експедиції на Аральське море, писав, читав, малював. Найтяжчим були останні сім років, коли Шевченко перебував у Новопетровському форті на півострові Мангишлак. Там на його уста була накладена печать мовчання.

         Після звільнення із заслання Шевченко записав у «Щоденнику»: «Мені здається, що я і нині точнісінько такий самий, яким був 10 літ назад. У моєму внутрішньому світі не перемінилася ні єдина риса. Добре це чи погано? Добре… ».

         Це ще один урок для всіх українців: у найтяжчих обставинах Тарас Шевченко не втрачав віри, був несхибним і вільнолюбивим, ніякі випробування не змогли зломити його стійкості у виборі життєвої позиції, його переконаності.

3 учень

Останні роки життя поета були нелегкими. Нагляд поліції після повернення із заслання, постійні хвороби, невлаштованість особистого життя підірвали здоров’я Тараса Григоровича. Але все це не виснажило таланту поета, не погасило любові до людей.

Після смерті Тарас Григорович Шевченко був похований у Петербурзі на Смоленському цвинтарі. Згодом його перепоховали на Чернечій горі в Каневі.

       Сьогодні Тарасова гора (так її називають усі), за висловом Олеся Гончара, стала «духовною вершиною нашого народу, що світить усій Україні».

Полтавщина в житті і творчості Т. Г. Шевченка

Тричі приїздив Т. Г. Шевченко на Україну і тричі відвідував Полтавщину.

     В період знаменитих «трьох літ» (1843-1845) Полтавщина була для Кобзаря як домівка: тут він і жив, і писав вірші та поеми, і займався малярством. Вірні друзі і добрі знайомі давали поетові прихисток та умови для творчої праці. По-особливому тепло і щиро ставився Тарас Григорович до краю, який випле­кав Сковороду, Котляревського, Гоголя. Багато полтавських доріг і стежок проїхав і пройшов поет. Багато міст, містечок, сіл, хуторів бачив він на Полтавщині, цікавився їхньою іс­торією, малював їх краєвиди.

         Тут Тарас Шевченко написав чимало творів. Серед них – «Заповіт». Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював в місті Переяслав Полтавської губернії ( нині Переяслав – Хмельницький Києвської обл.) за завданням археографічної комісії — змальовував пам'ятки старовини. У дорозі він застудився і захворів на запалення легенів. Цей тяжкий недуг тоді не часто виліковували. Важко було на душі у поета.
      Думав, що незабаром доведеться піти з життя. А скільки було планів! Скільки ще хотілося зробити для милої України, для визволення рідного народу! Саме тоді і народилося це його полум'яне звернення до українського народу, в якому заповідає поховати його на могилі коло Дніпра «на Вкраїні милій» і закликає до боротьби.

Лунає «Заповіт»

        Т. Шевченко, подорожуючи по Дніпру в 1843 році, зупинявся в Кременчуку. Він побував у нашому місті і під час другої поїздки по Україні. Шевченко записав легенду про кременчуцького чумака, який проклав прямий Ромодановський шлях від Кременчука до Ромодана. Цю легенду Тарас Григорович приводить в "Наймичці". А в повісті "Капитанша" він писав про повінь 1845, який "до половини зруйнував місто Кременчук, а Крюков залишився неушкоджений". В одному з альбомів поета збереглася записана ним народна пісня "Пливе щука з Кременчука".

           На згадку про перебування Т. Г. Шевченка в Кременчуці одна з центральних вулиць, ведуча до Дніпра, носить його ім'я. Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку відкрили у Придніпровському парку 19 квітня 2004.

(Слайд№6)

Шанування пам’яті поета (Слайд 7,8,9,10)      

        Ім'я геніального українського поета і художника Т.Г.Шевченка знають у всьому світі, воно вічне у пам'яті нашого народу. Його ім'ям названо вулиці міст і сіл України, національний університет носить його ім'я, найвища державна премія імені Т.Г.Шевченка щорічно присвоюється за найкращі досягнення в літературі та мистецтві. Створено музей в Києві і на його батьківщині - в Кирилівці. Великому поетові Тарасові Шевченку в Україні і світі встановлено приблизно 1100 пам’ятників.

Його твори видані на 33 мовах світу

Народ увіковічнив його ім'я у легендах, переказах, прислів'ях, приказках.

З’єднай прислів’я (Слайди 11,12)

-                До даного початку знайди закінчення прислів’я та з’єднай їх.

Народні усмішки про Т.Г.Шевченка

1 учень

На балу

На якомусь балу Шевченко розговорився з одним із служників і, захопившись, не помітив, як до нього підійшов сам канцлер, звичайно, із свитою. Підійшов тай каже:
- Цікаво, про що бреше цей піїта?
Шевченко схилив голову і голосно відповів:
- Говорю про доброту царя-батюшки і про вашу далекозіркість, ясновельможний пане...

2 учень

Краще посередині

Помер якийсь міністр. Скрізь велись теревені про майбутні похорони і, чи буде на похоронах цар-батюшка. А коли буде, то де йтиме: перед труною небіжчика чи за нею. Спитали про це у Шевченка.
- Краще всього, - була відповідь, - щоб цар-батюшка опинився якраз посередині...

3 учень

Навколо смерті

Якось Тарас Григорович у розмові із задушевним другом зізнався, що бажає царю-душителю ще трошки пожити.
-Як це так? Ненавидиш і бажаєш життя? – здивувався друг
-Що ж тут незрозумілого? – перепитав Шевченко. – Якщо цар, дай Боже, здохне, то я теж не стримаюсь і помру від радощів...

4 учень

Різні суждення

Поліцмейстер до Шевченка:
- Ну хто читає твою мазанину? Навіть наш цар-батюшка не розуміє опуси, які ти звеш віршами...
- Тож мені байдуже, хоча й не дивує, - відповів незламний Кобзар. - Мене здивувало б, якби цар та й зрозумів мої вірші... Проте, я кинув би писати, сам собі поламав би руки, щоб не писати, якби довідався, що мене не розуміє мій народ!

Дидактична гра «Характеристика Т. Г. Шевченка»

Підібрати слова на першу букву, які характеризують поета.

Ш – (швидкий, шановний)

Е – (ерудований);

В – (волелюбний, вільний, видатний)

Ч – (чемний, чесний, чуйний)

Е – (енергійний)

Н – (наполегливий, настійливий, невблаганний, невтомний)

К – (кремезний, культурний)

О – (осиротілий, обдарований, особливий, освічений).

IV. Заключне слово учителя

       Українець, рівних якому планета не мала і не відомо, чи матиме. Шевченко й Україна - невіддільні одне від одного. Нею він жив повсякчас, її вимріював, леліяв, за неї страждав, розплачувався казематом і засланням, гартуючи її міць, утверджуючи в ній прагнення до волі.

       Шануючи Великого Кобзаря, ми вклоняємось йому за нетлінне слово, за любов до рідної мови, до України. (Слайд №13)

Поклонімось сьогодні поету,
Рідні сестри і брати мої,
Його славі й орлиному злету
Нема рівних ніде на землі.
Поклонімось Тарасу святому,
За слова чарівні крізь віки,
Що навчав нас долати утому,
Вперто йти до своєї мети.
Поклонімось великій людині,
Що стоїть на Чернечій горі
І шукає по всій Україні
Патріотів живої душі.
Поклонімось, дорослі і діти,
За натхнення, що в душу лягло,
За Кобзарські вірші і квіти,
За оспіване кожне село…
Вічна слава Пророчому слову,
Вічна слава, Тарасе, Тобі!

Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»

Використані джерела:

http://oipopp.ed-sp.net/content/blogsection/5/66/

http://kremen-online.com.ua/index/0-11

http://old.panorama.pl.ua/doc.php?id=245