Ти знаєш, що ти Людина?...

ТЕМА:       «Ти знаєш, що ти людина?...»

МЕТА: виховувати в учнів людяність, гуманізм у стосунках,  доброзичливість, повагу до людей;  навчати володіти мистецтвом спілкування та навичками взаємодопомоги, пробуджувати щирий інтерес до всього корисного;  формувати бажання назавжди зберегти людську гідність.

 

ХІД

Вчитель: 

                   Ти знаєш, що ти  - людина?

                   Ти знаєш про це чи ні?

                   Усмішка твоя - єдина,

                   Мука твоя  - єдина,

                   Очі твої  - одні.

Кожен з нас неповторний: усмішка, зовнішність, жести, навіть малюнок на нашій руці. Ми такі різні, але всі разом складаємо єдине ціле – людство! А що ж робить нас людьми?!

- Яка людина викликає повагу? Як зробити, щоб тебе поважали інщі?

(Учитель показує стилізовану фігурку людини вирізану з паперу).

-    Як ви гадаєте, чи вихована ця людина?

Давайте зробимо її гарніше. Нехай кожен припише фігурці яку-небудь рису вихованої людини (або які якості ви б хотіли виділити як найбільш важливі для вихованої людини, підкресліть 5-ть найбільш важливих, на погляд дітей, рис: доброта, працьовитість, справедливість, чесність, ввічливість).

- Записані поняття визначають моральні якості людини. Як ви думаєте, чому вони називаються моральними?

     (Тому що в них міститься не  ставлення до оточуючих, як повинне характеризувати людину й визначити її поведінку).

-   А як говорив справедливо німецький поет і мислитель Гете «Поведінка – це дзеркало, у якому кожний показує свій лик».

 Спробуйте з цього погляду поясніть такі моральні якості, як доброта, чуйність, делікатність.

ДОБРОТА – це чуйність і делікатність стосовно іншого.

ЧУЙНІСТЬ – це уміння відгукнутися на переживання іншої людини, подумки поставити себе на її місце.

ТАКТОВНІСТЬ – уміння побачити і розуміти стан іншої людини.

ДЕЛІКАТНІСТЬ – уміння не помічати чужого промаху, незручності, помилки, фізичних недоліків; уміння ненав’язливо допомогти в скрутному становищі.

-    А які поняття будуть протилежними названим за значенням?

                                 (Злість, черствість,

                                 байдужість, безтактність)

-      Як можна назвати поведінку людини, що відповідає якостям, вираженим у даних поняттях?

                                   (Аморальною)

-    Згадайте, яка основна ознака вихованості?

                    (Прояв поваги і доброзичливого ставлення до людей)

-    Один з чудових російських поетів В. А. Жуковський якось образно висловився: «При думці великій, що я людина, завжди підношуся душею. Ці слова, діти, свідчать про усвідомлення великої відповідальності звання – людина!»

« Людина - це звучить гордо!» - вигукнув один з героїв творів М.Горького. А поет Едуардас Межелайтес стверджував: «Стати людиною – велика робота!» Давайте ж і ми будемо багато працювати над собою, щоб гордо нести це звання – ЛЮДИНА!

-                                                Серед багатьох наук, без яких не обійтися

людству, є одна, абсолютно для всіх необхідна. Це наука спілкування. Якби не вона, як змогли б люди разом жити, працювати, відпочивати?

-    А чи вміємо ми спілкуватися?

(Вчитель розкриває 1 конверт, читає: Бонжур! Салам алейкум! Шолом! Хау ду ю ду! Гутен таг!)

-      Ви здогадалися, про що буде мова?

Так, про привітання. Не привітатися, або не відповісти на вітання в усі часи і в усіх народів вважалося невихованістю та неповагою до оточуючих. Адже в поклоні в коротких словах вітання дуже великий і важливий зміст. Який зміст? Хто знає?

                           (Відповіді учнів)

-    А зараз я хочу подивитися, як ви вмієте вітатися.

       Я пропоную БЛІЦ – ТУРНІР

1. Ти ідеш з товаришем вулицею. Він привітався з незнайомою тебе людиною, зупинився. Чи треба й тобі вітатися?

2. Ви увійшли в автобус, через задні двері і

побачили, що спереду стоять ваші друзі. Чи треба привітатися з ними, а якщо треба, то як це зробити?

3. Чи можна замість «Здраствуйте» говорити

«Привіт»? У яких випадках не треба?

4. У шкільному коридорі розмовляють вчителі.

Серед них Олег побачив свого класного керівника і, проходячи повз, ввічливо сказав: «Здраствуйте, Світлана Валеріївно!»   Все гаразд в цій ситуації?

-   А зараз спробуйте відгадати, що лежить в 2-му конверті.     Отож, слухайте!

Завдання:

Це є в кожного.

Це те, без чого вихована людина обійтись не може.

Це нічого не коштує, але дає нам так багато!

Вона відбирає у нас лише одну мить, але залишається у пам’яті назавжди.

Вона приносить щастя в дім, породжує людську дружбу.

Вона збагачує тих, кому ми її даруємо, не збіднюючи нас самих.

Її не можна вкрасти, купити, або взяти в борг.

Про що йдеться?

         (Посмішка)

-   Так, це посмішка, без неї мерзне і кам’яніє душа. Посміхайтесь! Це приносить щастя в дім, породжує людську дружбу, і нехай тепло вашої усмішки зігріє серця всіх оточуючих!

А що у 3-му конверті?

                                                   (Читає)

Правила спілкування у театрі

(Шкідливі поради)

1. Якщо ваші місця в середині ряду, не поспішайте займати їх. Нехай спочатку сядуть усі інші. Зате потім, коли ви будете проходити, їм доведеться встати. Це, немов зарядка, корисно для здоров’я.
2. Як тільки ви влаштувалися на місці, починайте аплодувати. Адже просто несправедливо, що ви вже готові, а виставу або фільм не починають. Якби деякі глядачі не аплодували, вистави або фільми взагалі не починалися б.
3. Не забудьте: вам з товаришем не дуже часто доводиться посидіти разом півтори-дві години. Використайте цю можливість, щоб розповісти всі новини і обговорити складні питання. Одне погано: доводиться іноді напружувати голосові зв’язки, бо заважають музика або репліки акторів.
4. Купіть у буфеті шоколад, але зразу не їжте. Ідіть до зали і шелестіть фольгою, а розгорнете тільки тоді, коли співак або актор вийдуть на сцену. Знаєте як приємно їсти шоколад і цукерки під музику?
5. Більше рухайтесь: повертайтесь, схиляйтесь, впирайтеся ногами в стілець, що попереду, зіштовхуйте руки сусідів з підлокітників!

-   Яких же правил поведінки і спілкування у театрі ми повинні дотримуватися?

                                             (Учні відповідають)

Наступний 4-тий конверт:

«Як жаль, що в слухавці не видно обличчя!»

(Телефонна розмова, виправити помилки)

-    Алло!

-    Алло!

-    Покличте Вову!

-   Його ще немає з плавання.

-   Мені тоді нема, про що з вами говорити!

           (Виправте помилки. Складіть свій діалог)

-   А що ви скажете про цю розмову?

(Завчасно підготовлені діти розмовляють по телефону)

Розмова:

-     Здоров!

-   Здоров!

-  Як справи? Що робиш? – Я питаю.

-    Та ось по телефону з тобою розмовляю… А як у тебе справи?

-   Та справи – те, що треба!

-   А ти що зараз робиш?

-  Та ось дзвоню до тебе…

-  Ну що ж, бувай здоровий, бо вже пора кінчати: ще ж треба подзвонити до Роми і до Гната.

Вчитель:

-       Спасибі акторам. Скажіть, будь ласка, якою повинна бути розмова?

                     (Розмова повинна бути змістовною)

-    Ось і останній конверт. Якім же буде останнє завдання?

Останній конверт

«Ну що б, здавалося, слова…»

Уважно слухаємо:

«Леді сама досконалість»

Я завжди мріяла про красиву старшу подругу. З якої можна було б брати приклад. Котра була б «ЛЕДІ САМА ДОСКОНАЛІСТЬ».

І ось учора я побачила на автобусній зупинці дівчину. В неї було розкішне світло-русяве волосся, яке розсипалося по плечах, і великі сірі очі з густими віями. Ось такі б мені. А ще в незнайомки були такі стрункі ноги, яким позаздрила б будь-яка топ-модель. Одягнена вона була модно і красиво. А як рухалась?! Легко й граціозно, і при цьому так привітно посміхалася!

Звичайно, вона відразу сподобалася всім на зупинці. Я це прекрасно бачила. Бабусі ласкаво дивилися на неї, а один молодий хлопець взагалі не зводив з красуні очей. Маленька дівчинка, років на п’ять молодша від мене, смикала свого діда за піджак і весь час повторювала: «Яка вродлива тітонька! Подивись!» І маленьке цуценя однієї жінки махало їй хвостиком, напевно, воно теж закохалося в неї. І мені так захотілося підійти до неї і познайомитись! Напевно, я так би й зробила, аж тут з’явився автобус.

Вона, побачивши автобус, крикнула: «…… щоб тебе розірвало! І де можна стільки часу їздити?! Здохнути можна!!!»

І тут сталося страшне – вона вся змінилася… Для всіх дівчина вже не здавалася такою привабливою. У неї, виявляється, розпатлане волосся, вирячені очі, худющі ноги, викривлена постава.

Просто дивовижно, як може зіпсувати людину якийсь «автобус»!

-Як ви вважаєте, чи винен автобус у тому, що зникла «Леді Сама Досконалість»?

-  Чи доводилося вам помічати, як красива людина може стати негарною, коли говорить?

-    Слова бувають різними: добрими і злими, збентеженими і радісними.

Учень:

Я знаю силу слова –

Воно гостріш штика

І швидше, навіть, кулі,

Не тільки літака.

 

Воно проміння швидше,

В нім – думка й почуття.

Воно іде в народи

Для вічного життя.

 

Коли це слово – зброя,

Як день, що не схолов,

Коли живуть у ньому

Ненависть і любов.

 

Воно влуча як куля,

Ця зброя золота,

Коли у нім ненависть

З любові вироста.

Воно над зорі лине,

А в нім живуть як спів

Любов до Батьківщини

І лють до ворогів.

 

О, зброє щастя, слово!

Я жить з тобою звик!

Ти – квітка у любові;

В ненависті ти – штик!!!

                       ( В. Сосюра)

-  Вірте у чудодійну силу слова, будьте шляхетними, вихованими, ввічливими. Пам’ятайте: у нас немає вибору – ми повинні бути людьми!

 

Я знаю, що ти людина.

Я знаю про це завжди.

Усмішка твоя – єдина,

Очі твої – одні.

 

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба –

Гляди ж не проспи!